(Київ) – Протягом 2018 року в Україні зросла кількість нападів на активістів і критиків влади, повідомляє Human Rights Watch у «Всесвітній доповіді» 2019 року.
Українська влада мало що зробила, аби відвернути напади або ж покарати нападників і покласти край зростанню насильства проти меншин, зокрема проти ромів, лесбійок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерів (ЛҐБТ). Влада і далі обмежувала діяльність медій і свободу слова й інформації, обґрунтовуючи необхідністю протистояти російській військовій аґресії на сході України й антипутінській пропаґанді.
«Україна відступає від зобов’язань у сфері захисту прав людини, – каже Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. Напередодні виборів в Україні виборцям варто ретельно виважити свої очікування щодо того, як обрані представники та влада захищатимуть і забезпечуватимуть права усіх людей, та подумати про небезпеку браку реакції уряду на насильство з боку націоналістів».
На 674 сторінках 29-го видання «Всесвітньої доповіді» (2019) Human Rights Watch розглядає практику застосування прав людини в понад 100 країнах світу. У вступному есе виконавчий директор Кеннет Рот зазначає, що популісти, які поширюють ненависть і нетерпимість у багатьох країнах, наражаються на опір. Завдяки новим зв'язкам між шанобливими до прав людини урядами, що нерідко постали за підтримки громадських організацій і суспільства, авторитарні режими платять за зловживання дедалі більшу ціну. Такі успіхи правлять за приклад спромоги захищати права людини – й обов'язки це робити – навіть у непевні часи.
Протягом 2018 року у кількох українських містах представники угруповань, які пропаґандують ненависть і дискримінацію щодо меншин, зокрема щодо ромів і ЛҐБТ, вчинили десятки насильницьких нападів, актів погроз або залякувань. У більшості випадків поліція не реагувала належним чином або ж не проводила ефективного розслідування. Одну з небагатьох кримінальних справ щодо такого штибу злочинів було порушено у зв'язку з нападом на ромський табір на околиці Львова, під час якого один чоловік загинув, а кільком мешканцям було завдано серйозних поранень. Суд над злочинцями розпочався у жовтні.
Влада не проводила ефективних розслідувань за фактами численних нападів на правозахисників, антикорупційних та інших громадських активістів. У листопаді 2018 року антикорупційна активістка Катерина Гандзюк померла від опікових ран, заподіяних під час липневого нападу на неї.
Попри обіцянки президента Петра Порошенка відкликати прийнятий у березні 2017 року закон, який вимагає від антикорупційних активістів і журналістів подавати публічні декларації про свої особисті статки, він і далі є чинним. Багато хто з активістів відмовився слідувати вимогам цього закону.
Служба безпеки України (СБУ) і далі заперечувала, що в період 2014–2016 років утримувала під вартою у секретному ізоляторі Харківського управління СБУ 18 цивільних осіб.
В окупованому Росією Криму російська влада переслідувала кримських татар за відкриту критику окупації, звинувачуючи їх у тероризмі та підбурюванні до злочину. Російська окупаційна влада піддавала кримських татар утискам і затриманням, проводила в їхніх домівках обшуки.
У грудні адвокату-правозахиснику Емілю Курбедінову суд призначив покарання у вигляді п'яти днів арешту за репост у соціальних мережах відео про ісламську організацію «Хізб ут-Тахрір». Курбедінов надає правову допомогу кримським татарам та людям інших національностей, яким висунуто політично мотивовані кримінальні обвинувачення. Курбедінов перепостив відеоролик ще 2013 року, тобто до російської окупації Криму. «Хізб ут-Тахрір» заборонено в Росії як терористичну організацію, але в Україні вона діє леґально.
Уже п'ятий рік на сході України триває збройний конфлікт між українськими урядовими військами та збройними угрупованнями проросійських сил. Обстріли вздовж лінії зіткнення, яка розмежовує сторони конфлікту, руйнують домівки мирних мешканців й інфраструктуру та загрожують життю цивільного населення. Українська влада проводить дискримінаційну політику щодо мешканців підконтрольної проросійським збройним угрупованням території Донецької та Луганської областей, позаяк для отримання пенсій та інших належних їм виплат люди змушені реєструватись як внутрішньо переміщені особи.
Наприкінці листопада у 10 областях України, які межують із Росією, на 30 днів було запроваджено воєнний стан. Ці заходи було вжито після сутички між кораблями двох країн в Азовському морі, коли поблизу Керченської протоки російські кораблі атакували три судна українського флоту через буцімто їх незаконне заходження в територіальні води Російської Федерації й уполонили 24 українських моряків. За 30 днів воєнний стан було скасовано.
