(Київ) – В окупованому Криму російська влада проводить призов чоловіків на строкову службу до російських збройних сил, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, – заявляє Human Rights Watch.
Влада запровадила кримінальні покарання для тих, хто ухиляється від призову, при цьому кількість осіб, щодо яких застосовуються каральні санкції, щороку зростає. Росія повинна негайно покласти край цій практиці, звільнити примушених до служби в російській армії кримчан та дотримуватися своїх зобов'язань як окупаційна влада.
«Як окупаційна держава Росія не просто не має права проводити призов мешканців Криму – цей призов є грубим порушенням міжнародного права, – каже Г’ю Вільямсон, директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. – Мало того, російська влада ще більше посилює порушення, висуваючи кримінальні звинувачення проти людей, які відмовляються служити в її збройних силах».
Організацією Human Rights Watch було переглянуто десятки рішень кримських судів у кримінальних справах за ухилення від призову на військову службу. За період між 2017 та 2019 роками HRW загалом виявили 71 таку кримінальну справу та 63 обвинувальні вироки. Реальна кількість такого штибу справ, очевидно, є більшою, позаяк не всі справи та не всі судові рішення було оприлюднено. Покарання за обвинувальними вироками здебільшого накладалося у вигляді штрафів розміром від 5000 до 60 000 рублів ($77 – $1000 доларів США).
За підрахунками, зробленими на підставі даних Міністерства оборони Росії, від початку російської окупації півострова до війська було призвано загалом від
18 000 до 18 900 чоловіків-кримчан. Щонайменше 3300 кримчан було прийнято на військову службу під час призову весною 2019 року, що є набагато більше порівняно з 500 особами, прийнятими на військову службу під час першої в окупованому Криму призовної кампанії 2015 року. Під час осіннього призову 2019 року влада планує призвати на військову службу 132 000 росіян, у тому числі близько 2600 кримчан.
Згідно з російським законодавством ухилення від призову на військову службу є кримінальним правопорушенням, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі терміном до двох років.
Законодавчі зміни до Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», що набули чинності у вересні 2019 року, запроваджують нові вимоги до чоловіків, які підлягають призову на військову службу, ставати на військовий облік не лише за місцем проживання, але і за місцем роботи або навчання. Чоловіки, які не стануть на військовий облік, ризикують мати проблеми з працевлаштуванням. Мешканці Криму, як і російські громадяни, постають перед вибором: або йти служити у російську армію, або піддаватися кримінальному переслідуванню,.
Починаючи з 2016 року російська влада відправляє призовників-кримчан проходити службу на військових базах у Російській Федерації. Наприклад, близько 85% кримчан, яких призвали на службу в російську армію під час весняного призову 2019 року, було відправлено служити у військові частини у Російській Федерації.
Крім того, російська влада проводить у Севастополі, Сімферополі й інших містах Криму масовану рекламну кампанію військової служби, а також веде військову пропаґанду серед кримських школярів.
Відповідно до IV Женевської конвенції, учасницею якої є Росія, держава-окупант не має права примушувати жителів окупованої території служити в її збройних або допоміжних силах. Конвенцією також прямо заборонено «чинити тиск і вести пропаґанду на користь добровільного вступу до армії». Ці заборони є абсолютними, і їх недотримання є серйозним порушенням конвенцій.
Моніторинґова місія ООН із прав людини в Україні неодноразово засуджувала протиправну практику призову, до якої вдається російська влада в Криму. Місія констатувала, що примусовий призов також «неґативно впливає на реалізацію потенційними призовниками прав людини, обмежуючи їхнє вільне пересування й доступ до освіти і зайнятості».
Українська влада неодноразово висловлювала протест проти проведення Російською Федерацією призовів у Криму.
У резолюціях, прийнятих у 2014 та 2016 роках, Генеральна Асамблея ООН підтвердила свою прихильність до «суверенітету, політичної незалежності, єдності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів» і закликала Росію дотримуватися своїх зобов'язань як окупаційної держави відповідно до норм міжнародного права.
Прокуратура Автономної Республіки Крим, орган державної влади, що базується в Києві, повідомила Human Rights Watch, що регулярно збирає матеріали про примусовий призов до російської армії у Криму і долучає ці матеріали до заяв, які подає у Міжнародний кримінальний суд (МКС). Хоча Україна не є стороною Римського статуту, вона визнала юрисдикцію МКС щодо інкримінованих злочинів, вчинених на її території з листопада 2013 року. Триває попереднє вивчення фактів прокурором МКС стосовно того, чи є розслідування порушень, вчинених під час збройного конфлікту, виправданим.
Із 2014 року Крим перебуває під окупацією Росії, яка продовжує грубо порушувати права тих, хто відкрито висловлює свої проукраїнські погляди. «Росія повинна припинити призивати кримчан до російської армії та повною мірою дотримуватися зобов'язань, покладених на неї Женевськими конвенціями, – заявив Вільямсон. – Вона не може просто так знехтувати міжнародним правом».
Аби ознайомитися з кримінальними справами, порушеними проти кримчан за ухилення від призову на військову службу в російській армії, Human Rights Watch звернулася за інформацією до кількох російських онлайнових державних баз судових актів, де також зберігаються і рішення кримських судів. Крім того Human Rights Watch ознайомилась із судовими рішеннями, розміщеними на сайтах окремих судів Криму. Наші дані не є вичерпними, бо не всі судові справи та рішення викладено на онлайнових ресурсах. Також Human Rights Watch поспілкувалася з експертами із неурядових організацій, зокрема із представниками Кримської правозахисної групи, яка моніторить призов й інші порушення прав людини в Криму, та зустрілась у Києві з працівниками прокуратури Автономної Республіки Крим.
Призов на військову службу в Росії та в Криму
Росія проводить призовні кампанії двічі на рік: весною і восени. Від початку російської окупації Криму 2014 року, було проведено дев'ять призовних кампаній. 1 жовтня 2019 року розпочалася десята кампанія, яка триватиме до 31 грудня.
Обов'язковому призову підлягають придатні до військової служби чоловіки віком від 18 до 27 років, які отримали російське громадянство і не проходили військову службу в армії іншої країни.
Покарання за ухилення кримчан від призову на військову службу в російській армії
За російським законодавством, ухилення від призову на військову службу карається відповідно до статей 21.5, 21.6 та 21.7 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення та статті 328 Кримінального кодексу РФ. Як кримінальне правопорушення ухилення від призову на військову службу карається штрафом або позбавленням волі на термін до двох років. Особи, які відбули покарання за ухилення від призову на військову службу, і далі є зобов'язаними проходити службу в збройних силах.
Human Rights Watch вивчила матеріали кримських судових засідань за 2017, 2018 та 2019 роки і виокремила загалом 71 кримінальну справу про ухилення від призову на військову службу та 63 обвинувальні вироки: 2019 року (станом на 15 жовтня) було винесено 20 обвинувальних вироків; 2018 року – 35; 2017 року – 8. Реальна кількість таких справ, очевидно, є більшою, оскільки не всі справи та не всі судові вироки оприлюднено. У переглянутих Human Rights Watch справах кримінальні покарання становили собою штрафи у розмірі від 5 000 до 60 000 рублів (приблизно від $77 до $1000 доларів). Один із вироків, який було винесено Первомайським районним судом Криму 17 травня 2018 року, передбачав покарання у вигляді 8 місяців позбавлення волі умовно. Підсудний визнав свою провину.
У більшості судових рішень, переглянутих Human Rights Watch, йдеться про те, що обвинувачені діяли зі «злочинним наміром ухилитися від військової служби» й не з'являлись на призовну медичну комісію, або ж у військову частину для проходження служби. У більшості судових справ суди виносили рішення про повернення особових справ призовників до тих військових комісаріатів, де вони стоять на обліку, очевидно, для подальшого призову.
Приміром, у переглянутій Human Rights Watch справі від 12 вересня 2019 року, Судакський міський суд Криму інкримінував менеджеру з продаж навмисний злочин, який полягав у тому, що чоловік ухилявся від призову на військову службу, не з’являючись на медичну комісію після офіційного отримання повісток. Під час суду звинувачений визнав свою провину і йому було присуджено штраф у розмірі 20 000 рублів ($308 доларів США).
В іншій справі Сімферопольський районний суд Криму 15 березня 2019 року звинуватив в ухиленні від призову на військову службу зварювальника, який проживає у Сімферопольському районі. Медична комісія визнала чоловіка придатним до військової служби «з незначними обмеженнями», але той, отримавши повістку, не з'явився у військовий комісаріат Сімферопольського району. Зважаючи на те, що обвинувачений визнав свою провину, а також, що під його опікою перебувають батьки похилого віку з інвалідністю, суддя закрив порушену проти обвинуваченого кримінальну справу, але призначив йому штраф у розмірі 50 000 рублів ($770 доларів США). Суддя також постановив залишити особову справу призовника у комісаріаті Сімферопольського району, очевидно, аби найближчим часом призвати його на військову службу.
У вересні 2017 року Євпаторійський міський суд визнав винним менеджера місцевого бізнесу в ухиленні від призову на військову службу та присудив сплатити штраф у розмірі 20 000 рублів (приблизно $313 доларів США) за те, що він не з’явився у військовий комісаріат після офіційного отримання повістки. Під час судових слухань, чоловік заявив, що він не міг прибути для проходження служби, оскільки все ще одужував після операції на ґеніталіях. Операцію йому буцімто провели вже після проходження медичної комісії, яка визнала його придатним до військової служби, але перед тим, як він отримав повістку. Євпаторійський міський суд виніс обвинувальний вирок, встановивши, що чоловік був визнаний придатним до військової служби, оскільки під час медичного огляду не висловлював жодних скарг на стан здоров’я, а обстеження та лікування, які він пройшов пізніше, проводилось у приватній клініці, а не в державному медичному закладі, і що він не надав призовній комісії жодних медичних документів щодо операції.
За твердженням суду, не з’явившись для проходження військової служби, чоловік «усвідомлював суспільну небезпеку своїх злочинних дій, передбачував неминучість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді ухилення від проходження військової служби і бажав настання цих наслідків».
Кримська правозахисна група повідомила Human Rights Watch, що станом на 8 жовтня 2019 року вони задокументували 76 обвинувальних вироків, винесених із 2015 року, та мають інформацію про дві справи, які наразі перебувають на розгляді у кримських судах, і одну, за якою ще йде слідство. Експерт групи Олександр Сєдов підтвердив Human Rights Watch, що реальна кількість таких справ і обвинувальних вироків у Криму, очевидно, більша, бо багато вироків просто не публікують. Сєдов також зазначив, що кількість вироків у кримінальних справах про ухилення від призову у Криму з 2015 року постійно зростає і під час кожної призовної хвилі виноситься приблизно на 20–30 вироків більше.
Моніторинґова місія ООН із прав людини в Україні встановила, що впродовж 2017–2019 років кримським мешканцям було винесено 29 обвинувальних вироків за ухилення від призову на військову службу.
Російське законодавство передбачає альтернативну невійськову службу для людей, які через свої переконання не можуть служити в армії. Однак на практиці домогтися проходження альтернативної невійськової служби в Росії непросто. Член правління міжнародного правозахисного товариства «Меморіал» та координатор громадської ініціативи «Громадянин і армія» Сергій Кривенко розповів Human Rights Watch:
«У Росії закон та його застосування – це дві цілком різні речі. Офіційно, вам нікому нічого не треба доводити, ви просто маєте повідомити про свої переконання та пояснити призовній комісії, чому ці переконання суперечать службі в армії. Будь-які переконання: пацифістські, політичні, релігійні. На жаль, на практиці, члени комісії дуже часто перетворюють бесіду на судове засідання, починають ганьбити хлопця або звинувачувати його у недостатній любові до батьківщини тощо».
Позаяк проводячи призов у Криму Росія порушує свої зобов’язання як окупаційна держава, то і мешканці півострова, які не хочуть служити в російських збройних силах, не є зобов’язаними подавати заяву на альтернативну невійськову службу чи відбувати будь-яку альтернативну службу.
На практиці Росія наполягає, щоби кримські мешканці, які є проти військової служби, подавали заяву на проходження альтернативної служби. Зі слів іншого експерта Кримської правозахисної групи, подеколи від кримчан, які подавали таку заяву на підставі своїх релігійних поглядів, вимагали ще й справки від релігійних організацій із підтвердженням, що виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням.
Мешканці Криму також стикаються з різними труднощами під час проходження альтернативної служби. Приміром, у жовтні 2018 року Нижньогірський районний суд у Криму визнав кримського татарина винним в ухиленні від альтернативної служби та присудив йому 240 годин обов'язкових робіт. Чоловік оскаржив це рішення, стверджуючи, що він покинув місце альтернативної служби через надзвичайно погані умови проживання. Російське законодавство покладає на органи місцевої влади обов'язок надавати житло громадянам, які проходять альтернативну службу, та забезпечувати їхні повсякденні потреби. У листопаді 2018 року апеляційний суд підтримав рішення Нижньогірського районного суду і не задовольнив апеляційну скаргу.
Запровадження російського громадянства у Криму
Російська влада призиває на військову службу тих кримчан, які взяли російське громадянство. Відразу після окупації 2014 року російський уряд прийняв рішення надавати російське громадянство та вручати російські паспорти мешканцям Криму. Відповідно до закону від березня 2014 року «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів – Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя» Росія вимагала від усіх постійних мешканців Криму з українським громадянством проходити процедуру подання заяви про бажання залишити українське громадянство.
Росія не просто запропонувала своє громадянство мешканцям Криму, вона поставила їх перед необхідністю вибору між українським та російським громадянством. При цьому вибір на користь українського громадянства загрожує прямими або непрямими неґативними наслідками. Поза цим, процедура оформлення громадянства для тих, хто хотів зберегти українське громадянство, мала серйозні вади: деякі громадяни України не мали можливості реалізувати свій вибір і отримали російське громадянство фактично примусово, інші через відмову від оформлення російського громадянства зазнавали утисків. За таких обставин запровадження російського громадянства у Криму мало примусовий характер.
По п'яти роках більшість мешканців Криму отримали російські паспорти. Попри те, що багато людей, очевидно, справді хотіли отримати їх, багато хто у кінцевому підсумку взяв російське громадянство з необхідності, оскільки в іншому випадку вони б втратили доступ до медичного обслуговування або мали б труднощі з пошуком роботи.
Громадяни України не забезпечуються тими ж правами, що і громадяни Росії. Наприклад, лише власникам російських паспортів дозволено займати урядові та муніципальні посади. Можливість медичного страхування в Криму залежить від наявності російського паспорта або посвідки на постійне проживання. Жителі Криму, які вирішили не відмовлятися від українського громадянства, піддаються дискримінації. Росія їх вважає іноземними міґрантами, яких не забезпечено правом на проживання у Криму.
Human Rights Watch нагадує, що згідно з нормами міжнародного права Росія є окупаційною державою в Криму, починаючи щонайменше з кінця лютого 2014 року, і оцінює її дії відповідно до норм міжнародного гуманітарного права про окупацію.
