Міністру закордонних справ України
Дмитру Кулебі
Михайлівська площа, 1,
Київ, 01018
formin@mfa.gov.ua
25 березня 2021 року
У СПРАВІ: ВАЖКЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНЦІВ, ЯКИХ СВАВІЛЬНО УТРИМУЮТЬ НА ПІВНІЧНОМУ СХОДІ СИРІЇ
Високоповажний пане Міністре!
Human Rights Watch (HRW) звертається до українського уряду із закликом якнайшвидше повернути додому або ж допомогти у справі репатріації приблизно 40 українських жінок та дітей, яких свавільно та безстроково утримують у таборах на північному сході Сирії як підозрюваних у причетності до угруповання «Ісламська держава» (ІДІЛ) або як родичів бійців ІДІЛ. Ці громадяни, здебільшого малі діти до 2,5 років, перебувають серед майже 14 000 іноземців неіракського походження, яких утримують збройні формування курдської Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії від часу поразки самопроголошеного халіфату ІДІЛ 23 березня 2019 року, а в деяких випадках і довше.
Українців тримають у вкрай принизливих, часто нелюдських та загрозливих для життя умовах, посилених обстановкою зростаючої небезпеки і браку життєво важливої допомоги. Таке свавільне та безстрокове утримання людей у таборах без судового нагляду є порушенням норм міжнародного права. Якщо цих українських громадян не буде негайно доправлено до суддів і, за потреби, не проведено щодо них розслідування та їх не буде притягнуто до відповідальності за злочини відповідно до міжнародних стандартів, український уряд в такому випадку має звернутися до органів влади на північному сході Сирії, що утримують людей, з проханням надати дозвіл на їх негайне звільнення з метою добровільного повернення додому або ж виїзду до третьої країни, де їм не загрожуватиме катування або інші види жорстокого поводження.
Як ми зазначаємо в нашому новому звіті про іноземців усіх національностей, затриманих на північному сході Сирії, уряди, які активно сприяють цьому насильницькому ув'язненню, можуть бути співучасниками незаконного затримання та колективного покарання тисяч людей, більшість з яких жінки й маленькі діти.
Наразі ми закликаємо український уряд негайно збільшити консульську підтримку своїх громадян та гуманітарну допомогу таборам і в’язницям на північному сході Сирії, аби доповнити (а не підмінити) репатріаційні заходи. З огляду на сказане, ми просимо підтримки у здійсненні тиску на Раду Безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо поновлення роботи життєво важливих пунктів пропуску через кордон, аби пришвидшити доправлення гуманітарної допомоги на північ Сирії.
Крім того, ми звертаємося до українського уряду з проханням надати інформацію про утримуваних українців та про вжиті натепер заходи Києва щодо їх захисту. Перелік наших запитань долучено до цього листа. Будемо вдячні, якщо відповісте нам до 30 квітня 2021 року.
Human Rights Watch цінує, що завдяки зусиллям українського уряду на сьогодні дві жінки та семеро дітей – громадян/ок України повернулися з північного сходу Сирії додому. Вважаємо, що інших українок/ців, які хочуть репатріюватися, слід якомога швидше доправити в Україну, надаючи пріоритет дітям у супроводі їхніх дорослих опікунів, а також іншим особливо вразливим категоріям затриманих, приміром, людям, потребуючим невідкладної медичної допомоги. Після повернення на батьківщину цим громадянам може бути надано послуги з реабілітації та реінтеґрації. Є можливим моніторинґ дорослих та притягнення їх до відповідальності в рамках судових проваджень із дотриманням належної правової процедури відповідно до міжнародних стандартів.
Через поглиблення гуманітарної кризи на північному сході Сирії та безстрокове і свавільне утримання громадян України у жахливих умовах за відсутності будь-якої належної правової процедури, уривчастий процес повернення людей на батьківщину є невиправданим. У січні генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерреш назвав репатріацію своїх громадян, зокрема дітей, «одним із нагальних і стратегічно важливих завдань у боротьбі з тероризмом» для держав-членів. Репатріація, реабілітація та реінтеґрація, а також, за необхідності, судове переслідування узгоджуються з позитивними юридичними зобов’язаннями уряду щодо своїх громадян, які перебувають на північному сході Сирії. Такий комплексний підхід до того ж є найкращим варіантом з погляду безпеки. Чоловіки, ув'язнені на північному сході Сирії за підозрою у причетності до ІДІЛ, не раз влаштовували масові заворушення, понад 100 осіб втекло з місць позбавлення волі; дехто з них може спробувати знову приєднатися до ІДІЛ. Дуже багато жінок платять торговцям людьми, аби ті вивезли їх та їхніх дітей із таборів закритого типу, де утримують членів родин підозрюваних у причетності до ІДІЛ. Це наражає їх, окрім інших зловживань, на ризик бути проданими на примусові роботи та сексуальну експлуатацію, або бути повернутими до ІДІЛ. Репатріація таких затриманих на батьківщину дозволить владі провести індивідуальну оцінку всіх повернених, за необхідності моніторити їх та притягувати до відповідальності тих, хто вчинив тяжкі злочини.
Наші дослідження та спільна з очолюваним Вами Міністерством закордонних справ України адвокація є складниками ширших зусиль Human Rights Watch щодо тиску на уряди країн світу, аби спонукати їх захищати права своїх громадян, яких утримують на північному сході Сирії, в Іраці, Лівії та Туреччині як підозрюваних у причетності до ІДІЛ або як родичів бійців ІДІЛ, та робити все можливе, щоб покласти край таким свавільним утриманням. Ми віримо, що Україна може бути лідеркою у налагодженні та проведенні процесу безпечного й організованого повернення своїх громадян.
Human Rights Watch було задокументовано вкрай принизливі умови в таборах «Аль-Хол» і «Рож» на північному сході Сирії, де станом на травень 2020 року утримували майже 8000 дітей-іноземців та 4000 жінок-іноземок. Дев'яносто відсотків затриманих не досягли 12-річного віку, а понад половині не виповнилося й 6 років. Дослідники HRW також задокументували нелюдські умови в імпровізованих в'язницях, де утримувалося близько 2000 чоловіків-іноземців, в тому числі десь триста чи більше хлопчиків. Забруднена вода, затоплені та загиджені туалети, нестача харчів, молочних сумішей і підгузків, діряві намети, нестримне поширення хвороб, недостатній рівень медичного обслуговування та майже повна відсутність шкільної освіти для дітей і психологічної допомоги для сильно травмованих людей – такими є умови в таборах. Хоча в «Рожі» ситуація трохи краща, ніж в «Аль-Холі», жінки розповіли нам, що в «Рожі» охоронці конфіскували у них Корани, заборонили носити чорні нікаби, а за телефонний зв’язок, зокрема з родиною на батьківщині, відправляли їх до камер із суворими умовами утримання. У в'язницях підозрювані у причетності до ІДІЛ утримуються в переповнених камерах в антисанітарних умовах, без базових послуг, у тому числі без необхідної медичної допомоги для лікування гнійних ран та інфекційних захворювань, зокрема туберкульозу. За повідомленням американських військових, лише одна з 14 розташованих на північному сході Сирії в'язниць, де тримають підозрюваних у причетності до ІДІЛ, відповідає призначенню.
Такі умови є небезпечними для життя. За даними гуманітарних організацій та очолюваної США Світової коаліції у боротьбі з ІДІЛ, за останні два роки в «Аль-Холі» та «Рожі» померло понад 700 затриманих, щонайменше половина з них – діти. Кількох людей було вбито ув'язненими прибічниками ІДІЛ, інші загинули в перехресному вогні або через антисанітарію, відсутність медичної допомоги та умов безпеки (наприклад через пожежі в наметах). Протягом 2021 року тільки в таборі «Аль-Хол» було вбито 42 люлини, серед яких дві дитини. Крім того до кількох сотень чоловіків також загинуло у в'язницях, зокрема один громадянин Німеччини, один – Великобританії.
Covid-19 становить ще одну загрозу життю затриманих українців. Станом на 16 лютого 2021 року, ООН повідомила про 8537 випадків захворювання на Covid-19 на північному сході Сирії, проте гуманітарні організації попереджають, що ці показники є значно заниженими через брак тестів та можливостей проводити тестування. Станом на грудень 2020 року, в таборах «Аль-Хол» та «Рож» було зареєстровано щонайменше 13 випадків захворювання на Covid-19. Потужніший спалах може завдати непомірно більшої шкоди людям у таборах і в'язницях, оскільки більшість із них недоїдає і має обмежений доступ до медичних послуг.
Поглиблюючи цю гуманітарну кризу, Росія з січня 2020 року застосовує в Раді Безпеки ООН право вето аби на кордоні Сирії і далі були закритими три з чотирьох життєво важливих прикордонних пункти, які установи ООН використовували для транспортування ліків та іншої допомоги в країну. Поза тим Туреччина та протурецькі сили не раз перекривали водопостачання підконтрольних курдам реґіонів на північному сході Сирії, зокрема табору для біженців «Аль-Хол».
Представники чотирьох гуманітарних організацій розповіли Human Rights Watch, що ці чинники поглиблюють гуманітарну кризу на північному сході Сирії, а більшість міжнародних неурядових організацій водночас змушені скоротити свою діяльність із надання допомоги затриманим на північному сході Сирії або взагалі призупинити її через погіршення безпекової ситуації.
Щонайменше 25 країн репатріювали частину своїх громадян із північно-східної Сирії. Кілька країн, зокрема Казахстан, Косово, Росія та Узбекистан, загалом повернули додому понад 1000 своїх громадян – приблизно 85 відсотків від усіх повернених. Західні ж країни і далі репатріюють людей уривками. Деякі країни, зокрема Канада, Великобританія та Франція, репатріювали хто одну дитину, хто кількох дітей без батьків; інші ж, приміром, Швеція та Бельгія, планують це зробити. Такі дії порушують Конвенцію про права дитини, в якій зазначається, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками, хіба що компетентні органи визначать, що таке розлучення «необхідне в якнайкращих інтересах дитини». Крім генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерреша, із закликом до країн репатріювати своїх громадян звернулися очільники органів ООН, зокрема Верховний комісар ООН із прав людини, голова Контртерористичного управління ООН і 22 експерти ООН із прав людини. Європарламент теж виступив із закликом до держав-членів репатріювати всіх дітей, врахувавши якнайкращі їхні інтереси.
22 експерти ООН із прав людини зазначили, що «насильство, експлуатація, порушення прав людини та скрута», яких зазнали затримані-іноземці на північному сході Сирії, призвели до смертей і «цілком можуть прирівнюватися до катування та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання відповідно до принципів міжнародного права» за відсутності ефективних засобів правового захисту.
Держави, в тому числі Україна, зобов'язані вживати заходів щодо захисту своїх громадян, коли ті стикаються з серйозними порушеннями прав людини, включно з катуваннями та загибеллю. За цими зобов'язаннями, держави несуть відповідальність за захист своїх громадян, навіть коли ті перебувають за межами їхньої території, у випадках, коли дії держави можуть допомогти цим громадянам та захистити їхні права людини. Міжнародне право прав людини також передбачає, що кожна людина має право на громадянство. Уряд України має міжнародно-правове зобов'язання якнайшвидше забезпечити громадянством всіх дітей, народжених за кордоном, якщо хоча б один із батьків має громадянство вашої держави, бо інакше ці діти будуть особами без громадянства.
Безстрокове затримання Автономною адміністрацією Північної і Східної Сирії громадян України без забезпечення можливості постати перед суддею для розгляду законності та необхідності позбавлення їх волі є свавільним та незаконним. Затримання жінок і дітей винятково через родинні зв’язки з підозрюваними у причетності до ІДІЛ чоловіками є привинюванням їм співучасті і накладанням на них колективного покарання, що заборонено нормами міжнародного права. Свавільне утримання та відсутність сприяння реінтеґрації цих дітей також порушує міжнародні принципи щодо дітей, пов’язаних зі збройними угрупованнями. Згідно з цими принципами таких дітей слід розглядати передусім як жертв. У Резолюції Ради Безпеки ООН 2396 від 2017 року, обов'язковій для держав-членів, включно з Україною, наголошується на важливості надання допомоги, зокрема шляхом реабілітації та реінтеґрації, жінкам і дітям, які пов'язані з такими угрупованнями, як ІДІЛ, і самі можуть бути жертвами тероризму.
Резолюція 2396 також закликає держави-члени проводити розслідування і за необхідності притягувати до відповідальності підозрюваних у причетності до іноземних терористичних угруповань. З огляду на відсутність справедливого судового розгляду щодо іноземців, затриманих на північному сході Сирії, розслідування у їхніх рідних країнах є на сьогодні єдиним реалістичним способом відшкодувати збитки жертвам тяжких злочинів, скоєних цими затриманими, зокрема і громадянами України.
Дякуємо за увагу до цієї нагальної проблеми та з нетерпінням чекаємо Ваших відповідей на наведені нижче запитання.
Зі щирою повагою,
Г’ю Вільямсон,
Виконавчій директор Human Rights Watch
З питань Європи та Центральної Азії,
Лама Факіх,
Директорка Human Rights Watch із криз і конфліктів
Запитання Human Rights Watch до українського уряду щодо громадян/ок України, затриманих на північному сході Сирії за підозрою у причетності до ІДІЛ
- Скільки українських (а) чоловіків (б) жінок та (в) дітей за підрахунками українського уряду утримують у в'язницях або таборах на північному сході Сирії через підозру у причетності до ІДІЛ чи родинні зв'язки з бійцями ІДІЛ? Яким є віковий діапазон для кожної з цих трьох груп?
- З огляду на наявну натепер інформацію, скільки українців, утримуваних на північному сході Сирії через підозру у причетності до ІДІЛ чи родинні зв'язки з бійцями ІДІЛ, вважаються такими, що створюють загрозу безпеці?
- Яка причина затримок з репатріацією українців, утримуваних на північному сході Сирії?
- Що конкретно робить (якщо робить) український уряд, аби репатріювати чи в інший спосіб допомогти повернутися додому громадянам, яких утримують у в’язницях і таборах на північному сході Сирії?
- Чи були випадки відмови у в’їзді в Україну – або ж заяви про намір відмовити у в’їзді – комусь із громадян/ок України, які нині перебувають у Сирії? Якщо так, то на яких підставах?
- Чи було скасовано українським урядом громадянство когось із громадян/ок саме через поїздку до Сирії, імовірно пов’язаною з метою вступу до ІДІЛ? Якщо так, то скільком людям? На яких підставах? Чи став хтось із них в результаті цих дій людиною без громадянства?
- Що конкретно зробила Україна, аби запропонувати або надати консульську допомогу своїм громадянам, яких утримують у таборах та тюрмах на північному сході Сирії?
- Що конкретно зробила Україна, аби полегшити процедуру ідентифікації особи для своїх громадян, затриманих на північному сході Сирії, зокрема для народжених у Сирії дітей?
- Які запити (якщо такі були) щодо своїх громадян, яких утримують у в'язницях і таборах на північному сході Сирії, подавав український уряд до органів влади, що фактично контролюють ці в’язниці та табори, наприклад до очолюваної курдами Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії, а також до афілійованих з нею Сирійських демократичних сил (СДС)?
- Чи звертався український уряд до Автономної адміністрації та/або до СДС із проханням перешкоджати українцям, яких утримують на північному сході Сирії, у намірах покинути табори або в'язниці чи перейти в Іракський Курдистан або Туреччину для отримання консульської допомоги?
- Чи закликав український уряд Автономну адміністрацію та/або СДС негайно покласти край затриманням українців, позаяк ці затримання є свавільними та безстроковими, а умови в місцях утримання – нелюдськими або такими, що принижують гідність?
- Яку допомогу надає (якщо надає) український уряд для побудови або розширення в'язниць і таборів на північному сході Сирії для затриманих іноземців, ув’язнених за підозрою у причетності до ІДІЛ, а також для членів їхніх родин?
- Яку допомогу надає (якщо надає) український уряд для забезпечення судового нагляду та, за необхідності, судового переслідування щодо тих українців, яких безстроково та свавільно утримують на північному сході Сирії?
- Яку гуманітарну допомогу надає (якщо надає) український уряд своїм громадянам, яких утримують у таборах і в'язницях на північному сході Сирії? Будь ласка, зазначте, чи виділену допомогу призначено для конкретних потреб, наприклад, для забезпечення людей свіжими продуктами, медикаментами, одягом, прихистком або освітою.
